Для того, щоб отримати відповідь на питання, яке винесено у заголовок цієї статті, варто спочатку визначитися, на якій підставі проводиться незалежна оцінка майна. У Законі України «Про оцінку майна…» зазначено, що експертна оцінка може бути проведена виключно на підставі письмового договору між замовником та оціночною компанією.
Договір на проведення незалежної оцінки майна
У згаданому вище Законі наведена не тільки вимога про обов’язковість укладання письмового договору на оцінку, але й виписані вимоги до особливостей його оформлення. Договори на проведення оцінки можуть бути як двосторонні так і тристоронній. У ситуації із двосторонніми договорами все більш-менш зрозуміло: замовником оцінки майна є власник, орендар, особа, яка діє за дорученням, або інша особа, яка має право користуватися об’єктом оцінки на законних підставах. Тристоронній договір передбачає наявність третьої сторони – платника. Подібні випадки зустрічаються тоді, коли замовник не є власником майна, однак зацікавлений у проведенні його оцінки. Нижче наведені два найбільш розповсюджених приклада, коли на практиці укладаються тристоронні договори:
- Юридична особа планує взяти в оренду транспортних засіб у фізичної особи. Підприємство не має права бути замовником проведення такої оцінки автомобіля, оскільки на момент укладання договору не має до нього жодного відношення. Отже фізична особа (власник) є замовником оцінки; оцінювач є виконавцем; юридична особа – платником.
- Потенційний орендар зацікавлений у проведення оцінки нерухомості, яка перебуває у комунальній власності. У більшості випадків замовником все ж таки виступає цей орендар на підставі доручення, виданого йому балансоутримувачем. Але зустрічаються й варіанти проведення такої оцінки через укладення тристороннього договору: балансоутримувач – замовник; орендар – платник.
Якщо мова йде про договори на проведення оцінки, варто звернути увагу на ті суттєві положення, які у ньому мають бути зазначені:
- Назва об’єкта оцінки.
- Дата оцінки, тобто дата, станом на яку визначається вартість майна.
- Вид вартості, який визначається оцінювачем (у більшості випадків – ринкова вартість)
- Мета експертної оцінки або її функція, тобто для чого проводиться ця процедура (нотаріус, суд, банк, бухгалтерія тощо).
Хто має право бути замовником експертної оцінки майна
Згідно ЗУ «Про оцінку майна…», замовниками незалежної оцінки можуть виступати виключно:
- Власники. Наприклад, при укладенні угоди про купівлю-продаж земельної ділянки, замовити проведення оцінки землі має право лише продавець, оскільки покупець до здійснення правочину не буде мати до об’єкту оцінки жодного відношення.
- Орендарі або законні користувачі майна на підставі відповідних документів. Орендарі у таких випадках виступають замовниками оцінки на підставі діючого договору оренди. Якщо із орендарями все зрозуміло, то щодо законних користувачів наведено два приклади. Приклад перший – оцінка квартири для продажу. Якщо між продавцем та покупцем укладено попередній договір щодо цього правочину, покупець має право замовити проведення оцінки. Приклад другий – оцінка будинку для оформлення права на спадщину. Зрозуміло, що спадкоємець має право замовити оцінку ще до вступу у законні права щодо власності померлого.
- Особи, які діють за дорученням власників або орендарів. Найчастіше такими довіреними особами виступають потенційні орендарі нерухомості, яка перебуває у державній або комунальній власності (ми про це згадували вище).
Отже, потрібно розуміти, що право бути замовником проведення експертної оцінки має не кожна зацікавлена особа. Часто трапляються випадки, зокрема при проведенні оцінки для пред’явлення у суді, коли зацікавлена особа хоче замовити проведення розрахунку вартості майна саме для того, або оформити або відсудити права на це майно. У таких випадках можуть бути деякі виключення із наведених вище законодавчих норм, але вони у кожної конкретної ситуації розглядаються індивідуально. Будь ласка, телефонуйте!
