Сьогодні правосторонній рух у світі більш популярний, проте не є домінуючим. Рівно 70 країн залишаються вірні лівосторонній схемі. А між тим, у цих країнах живе 34% населення і знаходиться 28% всіх доріг.
Ще кілька років тому на дорогах України можна було досить часто побачити автомобілі з правим кермом. Більше того, у спеціалізованих сайтів з продажу автомобілів навіть були відповідні фільтри при пошуку. На щастя для безпеки всіх учасників дорожнього руху, такі авто на дорогах нашої країни сьогодні практично не зустрінеш.
Але чому в світі досі немає визначеності, по якій стороні дороги їздити: по правій або по лівій? Є один незаперечний факт – більшість людей правші. А значить, права рука у середньостатистичної людини сильніше за ліву.
Тому, наприклад, лицарі на середньовічних турнірах тримали в лівій руці щит. А спис в правій, поклавши через спину коня. І роз’їжджалися, таким чином, лівими боками.
Кучер, що сидить на кареті, тримав у сильній руці батіг. І йому хльоснути коня по правому боку, щоб прийняти лівіше, було зручніше. Багатомісні екіпажі, відповідно, частіше роз’їжджалися правими боками. Тобто за правилами лівостороннього руху. Однак у більшості випадків рішення про роз’їзд приймалося, виходячи з особливостей дороги. Адже серйозних об’єктивних причин вибирати якусь сторону не було.
Коли кількість екіпажів на вулицях стало збільшуватися, з’явилася необхідність законодавчо зафіксувати право- або лівосторонній рух. Дивно, але першою країною в світі, де це сталося, була Російська імперія. В 1752 році був виданий відповідний указ. Розмір штрафу за виїзд на «зустрічку» в XVIII столітті історія, на жаль, не зберегла.
За іншою історичною версією, першим відповідним законом був англійський білль 1756 року. Який вводив лівосторонній рух по Лондонському мосту. Так чи інакше, саме з тих пір почався поділ світу на ліве та праве кермо.
Англія і Франція
Можливо, якби не Сполучене Королівство, всі дороги світу були б правобічними. Але вплив імперії був такий великий, що англійські правила дорожнього руху встановилися на добрій половині Земної кулі. За однією з версій, лівосторонній рух Великобританія прийняла під впливом судноплавних правил. На водах на той час чомусь було прийнято розходитися правою стороною.
А ідею правостороннього руху більше всіх просувала Франція. Після революції 1789 року новий уряд вольовим рішенням встановив саме такі правила. Трохи згодом Наполеон під час своїх походів закріпив Правосторонній рух у Голландії, Бельгії, Люксембурзі, Німеччині, Швейцарії, Польщі. Таким чином велика частина континентальної Європи стала їздити по правій стороні. Однак лівосторонніми залишалися могутня Австро-Угорська імперія, Португалія, Скандинавія, частково Італія та Іспанія.
Протягом XVIII-XIX століть Великобританія з одного боку і країни континентальної Європи з іншого поширювали свій вплив. А з ним і свої правила дорожнього руху по всьому світу. Почалася справжня чехарда!
Англійські колонії
Англійський лівосторонній рух встановився на таких величезних територіях, як Індія, Австралія, Канада, США, Китай, добра половина Африки.
Єгипет, хоча і був колонією Великобританії, зберіг правосторонній рух. Він вже був насаджений там Наполеоном. Японія вважала за доцільне прийняти англійські правила в 1859 році, хоч і не була протекторатом Сполученого Королівства.
В Індонезії, Суринамі та інших голландських колоніях зберігся лівосторонній рух з XVI століття. Тоді Нідерланди теж їздили по лівій стороні. Потім Наполеон голландців перевів на Правосторонній рух, а ось Тихоокеанські Острови так і залишилися «лівими».
Червоним відзначені країни з правостороннім рухом, синім – з лівостороннім.
Штати пішли направо
Але часто колишні колонії після здобуття незалежності змінювали принцип руху – в піку колишньої метрополії. Та й просто, щоб зручніше було торгувати з сусідами. Сполучені Штати зі здобуттям незалежності від Великобританії стрімко перейшли на праву сторону.
Відповідний закон був прийнятий в Пенсільванії в 1792 році, в Нью-Йорку в 1804. Ну а згодом за ними пішли й інші штати. А ось в Канаді ситуація була складнішою. В Квебеку, що знаходився під протекторатом Франції, їздили по правій стороні. А в Британській Колумбії і Ньюфаундленді — по лівій. Вся Канада стала правосторонньою тільки після Другої світової війни.
У Фінляндії «шведський» лівосторонній рух було скасовано в 1858 році після того, як країна стала частиною Російської імперії.
У численних португальських колоніях рух, як і в метрополії, був лівостороннім. У 1920 році Португалія здійснила перехід на правосторонній рух. Але далеко не всі колонії пішли за нею. Наприклад, Східний Тимор разом з Португалією перейшов на праву сторону. Але потім, в 1975 році, правила ще раз були змінені (бідні тиморці!) під впливом Індонезії. Зараз ці країни лівосторонні.
Останнє слово за верблюдами
Пакистан, який знаходився в оточенні лівосторонніх країн, у свій час чомусь хотів перейти на праву сторону. Але тут рішуче «ні» сказала природа. Виявилося, що верблюди, які були основним транспортом в країні, вже звикли до роз’їздів правим боком і дуже важко переучуються. Перехід не відбувся.
Країни Європи
Складно повірити, але навіть у континентальній Європі, яка зараз нам здається практично єдиним цілим, довгий час не було єдиної думки з приводу «правильної» сторони дороги. Причому мова йде не про дрімуче середньовіччя. А про наше знайоме XX століття.
Так, в Італії лівосторонній рух практикувалося до кінця XIX століття. Потім ситуація стала змінюватися, але неспішно. У 1912 році правобічний рух начебто узаконили на національному рівні. Але на дорогах, у повній відповідності з фірмовим італійським роздовбайством, тривав бардак. Мілан, Турин, Генуя, Рим дозволяли автомобілістам їздити по будь-якій стороні, і трамвайний рух залишався лівостороннім. Повсюдно права сторона була прийнята лише до середини 20-х років.
У Португалії перехід направо відбувся в 1920 році одномоментно. А ось в сусідній Іспанії єдності не спостерігалося — в Мадриді їздили по правій стороні, але в Барселоні по лівій до 1924 року. Однозначні державні вимоги з’явилися тільки в 30-х роках.
Австро-Угорська імперія практикувала лівосторонній рух. Однак, після розпаду країни в 1918 році в загальному військово-революційному хаосі нові держави проявили повну несвідомість. Чехословаччина, Угорщина, Югославія продовжували їздити зліва. А в Австрії відбувся перехід направо, та й то не у всій країні.
Порядок на дорогах зміг навести тільки Гітлер. Після захоплення Австрії в 1938 році правобічний рух було введено за одну ніч. Для водіїв це виявилося потрясінням, а трамвайники змогли перебудувати рух лише через місяці, а до цього їздили «по зустрічній». У Чехословаччині та Угорщині нові ПДР були точно так само введені в 1939.
Росія до революції 1917 року була переважно лівосторонньою країною, але більшовики ввели однозначний правосторонній порядок. Однак у всіх автомобілів російського виробництва кермо знаходився з правого боку аж до 1930 року випуску.
Останньою країною континентальної Європи, що зберегла навіть після війни лівосторонній рух, була Швеція. Незважаючи на те, що всі сусіди їздили по правій стороні, шведи зберігали свій порядок і ввозили авто з Англії. У підсумку, пов’язані з цим незручності, змусили скандинавів здійснити перехід. Сталося це у відносно недавньому 1967 році. А ще через рік після цього з лівого боку на праву перейшла Ісландія.
Великобританія, Ірландія, Кіпр і Мальта
На сьогоднішній день лівосторонній рух зберегли лише острівні європейські держави: Великобританія, Ірландія, Кіпр і Мальта.
Азіатські країни
Швеція – не єдина держава, якій довелося здійснити перехід з одного боку на іншу в період, коли автомобільний рух був вже досить насиченим. Наприклад, Китай, КНДР і Південна Корея поміняли схему руху відразу після закінчення японської окупації — в 1946 році. Зараз там їздять по правій стороні дороги. А ось «передмістя» Китаю – Гонконг і Макао – зберегли лівосторонній рух, нав’язаний Великобританією.
Найсвіжіший приклад переходу – невелика Тихоокеанська держава Самоа. Вона змінила лівосторонні правила руху на правостороннє в 2009м році. Близькість Австралії дозволяє островитянам імпортувати праворульні автомобілі. Для здійснення подібної революції в країні було оголошено два додаткових вихідних дні: понеділок і вівторок. Автомобільний рух протягом чотириденного уїк-енду було заборонено. За цей час поліція змінила дорожні знаки та поправила розмітку там, де вона була.
У Великобританії «розсаднику» правого керма, іноді також лунають заклики перейти до континентальної схеми руху. Однак для англійців, які продовжують користуватися досить дивними для нас роздільними кранами з гарячою і холодною водою у ванній тільки «тому що традиція», подібне просто немислимо. Та й, врешті-решт, це просто дуже дорого.
Сьогодні в світі залишається тільки дві країни, де одночасно використовуються машини з правим і лівим кермом: Росія і Багамські острови. У Росії активно використовуються праворульні японські автомобілі. А на Багамах, незважаючи на лівосторонній рух, їздять на машинах, ввезених з США. Зрозуміло, з лівим кермом. Втім, в Росії, судячи з усього, через фактичну заборону на ввезення «правих рулів» в найближчі роки авто з лівим кермом стане помітно більше.
