Більшість переговорів з приводу проведення експертної оцінки акцій починаються приблизно наступним чином: замовник першим ділом повідомляє оцінювачу розмір статутного капіталу підприємства, а також номінальну вартість однієї акції. Давайте розберемося, а чи є хоч якась практична користь від такої інформації. І що насправді необхідно знати про підприємство-емітент, щоб провести оцінку його акцій або хоча б зорієнтувати клієнта щодо вартості нашої роботи і термінів її виконання.
Приклад 1, коли ринкова вартість акції менше за номінал.
Давайте розглянемо такий приклад. Припустимо, два засновника (майбутні акціонери) вирішили створити акціонерне товариство. Кожен з них вніс по 50 тисяч гривень, і таким чином був сформований статутний фонд підприємства в розмірі 100 тисяч гривень, який був розділений на 10 тисяч простих іменних акцій, номінальною вартістю 10 гривень кожна. Після створення товариства був укладений договір оренди офіси, був найнятий на роботу бухгалтер тощо. Приймемо середні витрати на утримання невеликого офісу з одним співробітником на рівні 8 тисяч гривень. Але бізнес з якихось причин не пішов, через рік грошей на рахунку залишилося 4 тисячі, бухгалтера довелося звільнити, від офісу відмовитися. Що в підсумку?
У підсумку маємо підприємство зі статутним фондом 100 тисяч гривень, у якого крім 4 тисяч гривень на розрахунковому рахунку більше нічого немає. Скільки ж коштує така фірма? Ясно, що її ринкова вартість буде приблизно дорівнювати цьому залишку на рахунку, тобто чотирьом тисячам гривень. Чому ми кажемо «приблизно»? Тому що теоретично зареєстроване підприємство можна продати, особливо якщо воно є платником ПДВ, але це вже, як кажуть, інша історія. Так от, маємо підприємство з ринковою вартістю 4 тисячі гривень, отже, ринкова вартість однієї акції становить 40 копійок при номіналі 10 грн. Ще раз:
- Розмір статутного капіталу = 100 тисяч, а ринкова вартість підприємства = 4 тисячам.
- Номінал акції = 10 грн, а її ринкова вартість = 40 копійок.
Приклад 2, коли ринкова вартість підприємства більше за розмір статутного капіталу.
Інший приклад. Візьмемо те ж підприємство, що і в першому прикладі: два засновника, статутний капітал = 100 тисяч, він розділений на 10 тисяч простих іменних акцій номінальною вартістю 10 гривень. Але нехай в даному випадку у наших акціонерів все складеться добре, і їх бізнес буде прибутковим. Щоб не навантажувати читача зайвими деталями, припустимо, що у результаті успішної господарської діяльності на рахунках підприємства за підсумками року утворився прибуток в 1 млн грн. Якщо у підприємства більше нічого немає, у тому числі немає ніяких заборгованостей, то його ринкова вартість складе також 1 млн грн. Відповідно, ринкова вартість однієї акції дорівнює 100 грн. Тобто:
- Розмір статутного капіталу = 100 тисяч, а ринкова вартість підприємства = 1 мільйон.
- Номінал акції = 10 грн, а її ринкова вартість = 100 гривень.
Який можна зробити висновок?
А висновок звідси можна зробити дуже простий. Розмір статутного капіталу діючого підприємства, так само як і номінал однієї акції, жодним чином не пов’язані з ринковою вартістю акцій. Ринкова вартість 100% корпоративних прав визначається як сума ринкової вартості всіх активів фірми за мінусом всіх його зобов’язань.
Для того, щоб визначити складність і обсяг роботи по визначенню вартості підприємства, а тим більше, щоб «прикинути» ринкову вартість акції, оцінювачу потрібно проаналізувати баланс за останній звітний період. Після цього в залежності від структури балансу оцінювач запитає у Вас розшифровки декількох його строк. І тільки отримавши всю цю інформацію, можна вести предметні переговори щодо вартості та терміну виконання робіт з оцінки, а також спробувати зорієнтувати замовника щодо величини ринкової вартості акцій.
