Ми готові запропонувати Вам найкраще!
ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА
(044) 233-09-03,  (096) 445-02-80,  ...показати всі контакти...     info@realexpert.ua
Меню
 ГОЛОВНА      КОНТАКТИ



Чим відрізняється амортизація основного засобу від зносу, який визначає оцінювач

Бухгалтер

Оцінка основних засобів як правило пов’язана з питанням визначення зносу активу. Враховуючи, що поняття зносу в бухгалтерському обліку і в практиці визначення ринкової вартості істотно відрізняються, ми вирішили присвятити цьому питанню нашу статтю. Ці відмінності у визначеннях найкраще показати на прикладі проведення оцінки обладнання для цілей бухгалтерського обліку, оскільки у випадках із нерухомістю та автомобілями в самій постановці завдання ясності зазвичай більше.

Поняття амортизації як бухгалтерського зносу

Більшість наших читачів за сферою діяльності так чи інакше пов’язані з веденням бухгалтерського обліку, тому найчастіше можуть розповісти про амортизацію набагато більше, ніж оцінювачі. Однак, для повноти картини та для порівняння з іншими видами зносу основних засобів, нагадаємо коротко, що це таке.

Вікіпедія каже, що амортизація – це процес перенесення частинами вартості активів по мірі їхнього зносу на собівартість виробленої продукції або послуг. Сенс амортизації в тому, щоб розподілити в часі вплив великих виробничих витрат на собівартість продукції. Наприклад, завод виробляє товари, ціна реалізації яких розраховується як сума витрат на виробництво плюс прибуток виробника. Якщо у певному періоді була проведена модернізація виробничих ліній і всі витрати на їх покупку «закласти» в собівартість продукції, ціни на неї будуть не ринковими і не конкурентними. Амортизація як раз і дозволяє подібні великі фінансові витрати «розтягнути у часі» і врахувати в собівартості продукції не в одному, а в декількох бухгалтерських або податкових періодах.

Також потрібно нагадати, що суму амортизації бухгалтера розраховують щомісяця по кожному конкретному основному засобу. Таким чином, кожен актив має первісну вартість, величину накопиченої амортизації (зносу) і залишкову (балансову) вартість, розраховану як різницю між першою і другою величиною.

Наприклад, Ви придбали виробниче устаткування за 100 тисяч грн. Термін корисного використання встановлений-9 років, ліквідаційна вартість 1000 грн. Відповідно, річна амортизація становитиме 11 тисяч грн. Тобто на цю суму щороку зменшуватиметься первісна вартість і таким чином формуватиметься залишкова вартість даного активу.

Чому залишкова вартість не відображає справедливу вартість активу

Необхідно звернути увагу, що отримана в результаті застосування механізму амортизації в більшості випадків не відображає справедливу (ринкову) вартість основного засобу. І чим більше пройшло часу від моменту придбання активу (взяття його на баланс), тим менше і менше зв’язку у даних двох показників.

У такої розбіжності є як мінімум дві причини:

  1. Механізм амортизації ніяк не враховує фізичний стан обладнання. Адже верстат може вийти з ладу в наслідок різних причин. І, якщо це станеться, на початку періоду експлуатації, його балансова вартість буде істотно вище тієї, за яку це майно можна реалізувати з урахуванням його технічного стану.
  2. При нарахуванні бухгалтерського зносу базою виступає первісна вартість основного засобу, зафіксована в гривнях на момент покупки. Якщо мова йде про імпортному обладнанні, його вартість (хоч нового, хоч був у використанні) безпосередньо залежить від курсів валют на дату придбання. Тому, якщо від моменту придбання такого устаткування відбулися істотні зміни курсу гривні порівняно з датою постановки активу на баланс, первісна вартість стає якимось абстрактним «історичним» фактом, який ніяк не може бути пов’язаний з поточною ринковою вартістю активу.

Як оцінювачі розраховують знос основних засобів

Для будь-якого типу майна існують три види зносу, які кожен по-своєму впливають на споживчі характеристики об’єкта і його корисність для свого власника: фізичний, моральний (функціональний) та економічний (зовнішній). Про застосування кожного виду зносу при проведенні оцінки обладнання ми писали зокрема тут.

Однак, існує також підхід до визначення зносу активів, дуже схожий на механізм амортизації, який застосовують бухгалтери. Такий вид зносу називається “накопиченим” і враховує всі три вище згаданих види: фізичний, функціональний і зовнішній. Величина накопиченого зносу визначається за аналогією з прямолінійним методом розрахунку амортизації, виходячи з первісної вартості активу і залишкового строку корисного використання. Але, на відміну від бухгалтерів, оцінювачі як первісну вартість використовують не фактичну вартість придбання цього ОЗ на дату його постановки на баланс, а ринкову вартість аналогічного обладнання на дату оцінки.

Такий підхід дозволяє врахувати зміну вартості нового обладнання внаслідок інфляції та коливання курсу гривні. Але у разі, якщо стан майна не є характерним для його віку (як у бік поліпшення, так і погіршення), необхідно застосовувати інші методи розрахунків в залежності від кожного конкретного випадку.



 ГОЛОВНА      КОНТАКТИ